Вальдорфський підхід до мистецтва якісно відрізняється від відомої всім «класичної школи».

Тут дитині не скажуть: «Візьми зелену фарбу і зафарбуй, скажімо, дерева». Ні, тут вчитель дасть дитині три фарби – просто жовтий, червоний та синій і навчить за допомогою них розкривати на папері світ кольору, простору і форм. У період шкільного навчання з 7-ми років починає розвиватись світ почуттів людини.

Почуття ускладнюються, диференціюються. Робота з кольором невербально супроводжує цей процес.

У молодшій школі дітки працюють із трьома простими кольорами. Малюнки не мають бути занадто деталізованими. Це можуть бути прості форми в різних кольорах. Завдання живопису в цьому віці - це подарувати дитині відчуття свободи у кольорі та формі. Приблизно у віці 13-14 років з‘являються Світло та Темрява. Тоді вчитель відкладає пензлі та фарби на певний час у шухляду і дає в руки дітям чорне вугілля та білу крейду.

Біла основа, лист паперу – те, що ми завжди маємо, а штрихи вугіллям - це те, що кожна дитина як творець привносить у роботу. Тут вже, потрошку, і починається розмова про те, а що таке насправді мистецтво?

Що більш дорослою стає дитина, то більш різнобарвним і багатогранним стає її внутрішній світ. Проявляється її темперамент. Що ,звісно ж, супроводжується і в уроках живопису.

Епоха «Пошук темпераменту» – надзвичайно важлива епоха у восьмому класі, під час якої діти дуже багато говорять про себе і один про одного, обговорюють риси характеру, настрої, почуття та реакції на них. В живописі ця епоха супроводжується дуже великою низкою робіт, у якій кожна дитина, насправді, малює в тій чи іншій мірі власний портрет.

Живопис та ліплення у старшій школі (9-10-11 клас) присвячені пошуку відповіді на питання: «А хто ж такий Я?» Це відбувається через вивчення історії мистецтв, роботи з портретом, та ліплення голови людини.

Живопис у старшій школі зазвичай більше не відбувається на ритмічних уроках, як раніше. Це переходить у формат курсів, які можуть тривати до двох місяців. А також, у кінці 11-го класу, за можливостей школи, для учнів проводиться живописна або архітектурна практика. Це поїздка до міст, у яких зразки давньої архітектури збереглися найбільшою мірою. Учні мають можливість вивчати історію мистецтв, малюють на вулицях, ну і, звісно ж, споглядають прекрасне: навколо і в собі.