Мета навчання – не наповнити кошик, а розпалити вогнище.

Так говорив ще в давні часи видатний філософ Геродот. І ми повністю підтримуємо цю думку. Уроки хімії в вальдорфській школі ми починаємо зі спостережень за справжнім вогнищем – видовищем, що зворушує душу і ставить перед нами купу питань: «Що це? Чому одні речі горять, а інші – ні? Чому полум’я від сухої трави – світло-жовте, а від соснових гілок – густе, помаранчеве, чому  гілки одних дерев згоряють повністю і швидко, а інших – повільно? Чому запах від горіння різних ниток – бавовняних, вовняних, синтетичних – такий різний?»

Ці питання приходять до нас   і вже не можуть відпустити. Так в душах дітей запалюється внутрішній вогонь – вогонь ентузіазму,  прагнення пізнання, бажання розкрити таємниці природи.

Ми дуже цінуємо саме такий підхід, він дозволяє протистояти апатії та байдужості, які в наш час притаманні великій частині підлітків,  стимулювати їх пізнавальний інтерес, розвивати їх дослідницькі навички, укріплювати  віру в себе.

З іншого боку, ми не надаємо готових пояснень розглянутим явищам та феноменам, а заохочуємо  учнів самих шукати відповіді на питання, що у них виникають, а ми тільки підтримуємо і направляємо їх в цьому пошуку. Це певною мірою відрізняється від традиційного способу викладання хімії. Наша задача - поступово формувати в учнях здатність ставити перед собою питання, проводити дослідницькі дії, самостійно аналізувати практично отримані  результати дослідів та спостережень, самостійно робити висновки та узагальнення, відстежувати причинно-наслідкові зв’язки, формувати наукове мислення.

В 7-8 класах учні в основному навчаються точних спостережень та описів хімічних процесів. Це – перший крок на шляху до розуміння суті перетворень. В 9-10 класах в учнів виникає необхідність пояснень побаченого. Вони роблять припущення, висувають гіпотези, шукають докази. Це етап структурування мислення. А в 11-12 класах відбувається інтеграція отриманих знань. Тут на допомогу приходять і фізика, і астрономія, і біологія. І це вже не просто мислення, а узагальнення, об’єднання, взаємне доповнення різносторонньої інформації. Природа починає відкриватися як цілісний організм.

Ми впевнені, що  отримані в такий спосіб знання стануть невіддільною частиною  поглядів та переконань наших учнів, основою їх світогляду. Саме на них вони будуть спиратися у власних судженнях, а не на мало зрозумілі їм гіпотези та теорії, що прийшли ззовні в готовому вигляді.

Тож уроки хімії наповнені демонстраціями, практичними та лабораторними роботами, цікавими дослідами. Учням треба навчитися працювати з хімічним посудом, з різними реактивами, і обов’язково дотримуватись правил безпеки. Оновлений шкільний кабінет хімії прекрасно для цього пристосований. Недавно в ньому відбувся ремонт завдяки підтримці наших батьків, за що їм – низький уклін та щира подяка.