Різдвяна пора традиційно наповнена піснями, вуличними виставами, сміхом, гулянням.

Після шкільного свята  учні нашого 6 класу відправилися у далеку подорож, щоб взяти участь в традиційному колядуванні в старовинному українському селищі Криворівня, що в Карпатах. Поїхали на людей подивитися та себе показати.

А подивитися там є на що. На Різдво до селища з’їжджається багато гостей та колишніх жителів, збирається хор виключно з чоловіків, вони заходять до кожної хати та  вітають хазяїв зі святом. Їх радо зустрічають, а всі наколядовані гроші співаки передають на підтримку ЗСУ. Тож наші діти слухали їх та навчалися цього надзвичайного мистецтва.

Нам також було що показати. Діти привезли виставу Вертеп, їх усюди чекали та радо зустрічали. Діти поставились до цього дійства з величезною відповідальністю, грали в повну силу, щиро, й було неважливо – чи вони роблять це для великого натовпу, чи для однієї людини. Грали багато разів, й приходилось весь час мінятися ролями та  костюмами, щоб не втрачати натхнення й рівномірно розподіляти  свої сили. Потім, пригадуючи всі події, відмітили, що найкраща коляда була в церкві…

Класна вчителька пані Ірина розказує: «Криворівня багата музеями, тож наші учні побували в трьох. В музичному Романа Кулика нам дозволили спробувати купу інструментів. В "Хаті-ґражді " пані Анна просто заколихала нас своєю гуцульською говіркою, теплом пічки  та теплом спогадів, як справжня бабуся. А ось в музеї «Гуцульської магії» всі  прокинулись - бо не кожен день побачиш заспиртовану змію і посох мольфарів.

Нас дуже тепло приймали скрізь - і господарі будинку, де ми жили, і люди, у двері яких стукали, і в музеях, в церкві».

А на Новий рік всі повернулися до Києва, до своїх родин. Бо в гостях добре, а вдома – краще…